Shevchenko.pdf

(20281 KB) Pobierz
Сергій Сфремов.
Шевче�½ко.
К И Ї В , 1914.
Друкар�½я 1-ої Київськ. Друкарськ. Спілки, Трьохсвят. 5.
Апостол правди.
На у о-ті рокови�½и смерти Т. Шевче�½ка.
І.
Дві з�½аме�½�½і дати зійшлися близько в сусід­
стві од�½а коло од�½ої. 19 лютого впали кріпацькі
кайда�½и з „людей закова�½их", 26 лютого помер
Шевче�½ко.
Буває, що такі �½адзвичай�½і події збігаються.
В цьому разі доля �½емов умис�½е зв'язала оці дві
події, щоб тим �½іби краще й вираз�½іше заз�½ачити й
підкреслити глибокий в�½утріш�½ій зв'язок украї�½­
ського поета з справою цілого життя й ого—отією
боротьбою за визволе�½�½я селя�½ства. Сам_колиш�½ій
кріпак, що �½а влас�½ій спи�½і заз�½ав усіх страхів
безмеж�½ої сили люди�½и �½ад люди�½ою й тільки
через свій хист ге�½іяль�½ий та щасливі обстави�½и
визволився з кріпацького безголов'я—Ш евче�½ко
�½іколи �½е поривав крев�½их зв'язків з кріпаками,
раз-у-раз і�½тереси їх�½і �½а першому ста�½овив місці
Не дур�½о свою автобіографію в листі до редактора
„Народ�½аго Чте�½ія" ві�½ кі�½чає просто таки р о з­
пачливим криком про „страш�½ое уразумѣ�½іе своего
прошлаго", купле�½е ці�½ою �½адмір�½ого силкува�½�½я,
щоб �½е заги�½ути. „Это уразумѣ�½іе,—пише Ш ев­
че�½ко,—ужас�½о. О�½о тѣмъ болѣе для ме�½я ужас�½о,
—
4
—
что мои род�½ые братья и сестры, о которыхъ м�½ѣ
было тяжко вспоми�½ать въ своемъ разсказѣ, до сихъ
поръ крѣпост�½ые. Д а, м. г., о�½ и к р ѣ п о с т �½ ы е
до с и х ъ поръ! " Приїздячи до рід�½их околиць,
Шевче�½ко раз-у-раз єд�½ався з кріпаками, воліючи
бути з �½ими, �½їж в од�½ому товаристві з „душевлас�½и-
камиа; до �½ас дійшли зворушливо-сердеч�½і споми�½и
про його тих простих людей, що чули в поетові
свого приятеля �½айщирішого та �½евтом�½ого обо­
ро�½ця, який раз-у-раз про їх думав і їх�½ьою до­
лею болів. По смерти Шевче�½ка серед �½ароду
по рід�½их сторо�½ах цілі леге�½ди виросли про його
піклува�½�½я за свій �½арод під*ярем�½ий. Од�½а з
тих леге�½д, що й досі живе серед селя�½ства, пере­
казує дуже популяр�½у чутку, що поет і �½е вмі-
рав зовсім, що замісць його когось и�½шого похова­
�½о, а ві�½ тільки �½е хоче виявляти себе перед людь­
ми аж поти, поки „справж�½я воля* �½е прийде: тоді,
разом- з �½ею, й Шевче�½ко з'явиться, щоб дати лад
людям і зробити порядок у �½арод�½ьому житті. Воля
і Шевче�½ко—це, мож�½а сказати, �½еподіль�½і розу­
мі�½�½я в �½арод�½ьому світогляді, і твердо в йому й
�½а-віки врізьбилася думка, що Шевче�½ко й був тим,
хто людям „волю писав*. По селя�½ських хатах �½а
Украї�½і �½е рідко побачити характер�½е поличчя-пор-
трет поета в простому кожусі й шапці, поставле�½ий
разом з „богами" �½а покуті; так само �½ерідко з�½айти
і його „Кобзаря*, захова�½ого як скарб �½айдорожчий
�½а д�½і прадідівської скри�½і загор�½е�½им у сувій
доброго полот�½а. Не зовсім може яс�½о й свідомо,
але �½адзвичай�½о влуч�½о і цілком справедливо �½а­
род оці�½ив свого ге�½іяль�½ого заступ�½ика: боротьба
з кріпацтвом таки
й справді була першою й �½ай­
—
5
—
більшою справою в житті Шевче�½ковім. Добрий
та лагід�½ий—Шевче�½ко зовсім и�½шим робився, коли
мова мовилась проц заступ�½иків та оборо�½ців крі­
пацького ладу. Ві�½ увесь тоді �½апружувавсь, серце
запалювалось, очів ог�½ем брались і всю глибоче�½�½у
�½аз�½евисть своєї страд�½ицької душі до одвіч�½оіше-
правди виливав ві�½ тоді у вог�½евих словах своїх пі­
се�½ь, �½і �½а кого �½е зважаючи, �½і осіб, �½і ста�½овища
�½е милуючи. Без�½адій�½о хворий, стоючи вже �½а
божій дорозі перед лицем таєм�½ичої віч�½ости,
�½акидає ві�½ тремтючою рукою оста�½�½і свої мо-
гучі закиди проти „людей �½еситих" і в оборо�½у
„малих отих рабів �½імих", �½е�½аче поспішаючись
усе виявити, щб �½аказувало йому велике його
серце. На смертель�½ому ліжку �½етерпляче рос-
питує про справу з селя�½ською реформою, жу­
риться і побивається, обертаючись од �½адії до
�½епев�½ости й остраху за долю рід�½ого �½ароду.
Як з�½аємо, тільки тижде�½ь перед смертю Ш ев­
че�½ка великий акт визволе�½�½я підписа�½о, але й
тут доля �½емилосерд�½о собі з поета зажартувала:
оповіще�½�½я ма�½іфесту одкладе�½о, і Шевче�½кові
так таки й �½е довелось побачити його �½а влас�½і
очі, щоб промовити своє „�½и�½і отпущаєши“ *).
Як Мойсей—помер і ві�½ �½а порозі землі обітова-
*) Як-раз 19 лютого до �½едужого поета �½авідався
оди�½ з його з�½айомих, Чер�½е�½ко. Ш евче�½ко стояв біля
вік�½а, спершись обіруч �½а стіл; ві�½ був збе�½теже�½ий, очі й
вид увесь виявляли �½етерпляче дожида�½�½я. Скоро Чер�½е�½ко
увійшов до його, заміспь звичай�½ого привіта�½�½я Ш евче�½ко
ки�½ув: „Щ о—е? Є вже? 6 ма�½іфест?"—і гля�½увши в вічі Чер­
�½е�½кові, зрозумів відповідь. „Так �½ема? Нема?... Коли ж во­
�½о буде?" І заг�½увши прикрим словом, Тарас закрив лице р у ­
ками і впавши �½а ліжко, заридав. (О. Ко�½иський—Т. Ш ев-
че�½ко-Грушівський, т. Ц. Львів, 1901, стор. 373).

Plik z chomika:

Inne pliki z tego folderu:

Inne foldery tego chomika:

Zgłoś jeśli naruszono regulamin